Петрущак Іван Дмитрович

Петрущак Іван Дмитрович
Народився	14 жовтня 1902(1902-10-14) місто Ужгород
Помер	19 вересня 1961(1961-09-19) (58 років) місто Ужгород
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Дмитрович Петрущак (14 жовтня 1902(19021014), місто Ужгород, Австро-Угорщина, тепер Закарпатської області — 19 вересня 1961, місто Ужгород Закарпатської області) — український комуністичний діяч, голова Закарпатської обласної ради професійних спілок. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Біографія

Народився у робітничому районі міста Ужгорода — Радванці у родині робітника. Навчався у народній школі. У 1918 році розпочав трудову діяльність. Спершу працював робітником меблевої фабрики «Мундус» в Ужгороді, потім переїхав до Угорщини, де працював учнем шевця, шевцем, робітником-взуттєвиком у приватній майстерні в селі Хорт, у містечку Дьєндєш та у Будапешті.

У 1924 році повернувся на Закарпаття і продовжував працювати в приватних майстернях міста Ужгорода.

Член Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) з серпня 1924 року.

У 1927 році був обраний секретарем Ужгородського окружного та міського комітету КПЧ. Обирався членом Закарпатського крайового комітету КПЧ, керував страйковою боротьбою. За революційну діяльність кілька разів був репресований.

З 1929 року — секретар Підкарпатського крайового комітету Червоних професійних спілок.

За рішенням крайового комітету КПЧ у 1930 році був направлений до СРСР на навчання у Комуністичному інституті журналістики в місті Харкові. У 1932 році повернувся на Закарпаття, працював секретарем крайового комітету Червоних професійних спілок. За революційну діяльність був заарештований і засуджений. Після звільнення з 1932 по 1935 рік працював редактором газет «Карпатська правда», «Працююча молодь», «Голос життя» та «Карпатська іскра». З 1935 по 1939 рік працював робітником у ремісника в місті Празі.

Коли у березні 1939 року частину Чехословаччини захопили угорські війська, Іван Петрущак емігрував до Англії. Працював робітником взуттєвої фабрики міста Ньюарка, токарем військового заводу міста Лондона. У 1942 році став членом чехословацької Державної ради в еміграції. Видавав у Лондоні бюлетень «Карпати кличуть» з розповідями про становище на Закарпатті, часто виступав по лондонському радіо. Також створив у Лондоні «Закарпатський клуб», був організатором і членом місцевого осередку Всеслов'янського комітету. У кінці 1944 року повернувся на Закарпаття.

21 січня 1945—1946 року — голова ради професійних спілок Закарпатської України.

У 1946 — березні 1958 року — голова Закарпатської обласної ради професійних спілок. Обирався членом бюро Закарпатського обласного комітету КПУ.

З 1958 року — на пенсії в Ужгороді.

Нагороди

• орден Леніна (23.01.1948)
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Джерела

• «Закарпатська правда» (Ужгород) — 1947 рік — 10 січня.
• Борці партії — Ужгород, 1984.